Чи можна прожити життя так, щоб твоє ім’я і через 2000 років вимовляли з пошаною, а твої зображення були чи не в кожному домі? Християнство явило безліч історичних прикладів такої шанобливої пам’яті. Втім, заслужити на таку пам’ять нелегко.

«Дай кров і прийми Дух», – говорять святі отці. Це значить – здійсни подвиг і отримаєш благодать. Покажи свою віру своїми справами, реалізуй її у повсякденному житті, понеси на собі тягар виконання заповідей та наслідуй приклад Христа і, врешті, здобудеш вже в земному житті Царство Небесне. А воно, по слову Господньому, є  всередині нас, коли ми ставимо Бога на перше місце.

Іоанн Хреститель, Предтеча –  перший за часом з тих подвижників, які не тільки перетерпіли подвиг, але й життя своє віддали за стояння в правді. «Він буде великий в очах Господніх», — сказав ангел Господній Іоанновому батьку Захарії ще перед  народженням  сина. Так, його життя стало безприкладним виявом подвигу, жертви і покути. Він підготувався до подвижницького життя у пустелі, він пророкував світові про наближення Божого царства, про появу Месії, він хрестив Ісуса в річці Йордан, він не побоявся картати фарисеїв та не мовчав, коли царський дім потопав у гріхах і поклав свою голову за Христа. Те, що він не міг мовчати , коли творилася неправда і те, що він не побоявся говорити правду навіть перед обличчями сильних світу цього, запам’яталося найбільше. І тоді, і зараз не так багато людей, здатних ризикнути своїм становищем і стати на захист справедливості тоді, коли ти в меншості і коли твою думку ніхто не хоче чути. Завжди легше йти маршовим строєм, відбиваючи крок разом з мільйонами тих, хто йде в неправильний бік.

Святість – це завжди несхожість, виокремленість, неподібність. Вона поза мейнстримом,  буденній свідомості вона незрозуміла. Іоанн Предтеча не став героєм для своїх сучасників, пам’ять про нього зберігалася лишень в декількох серцях тоді ще нечисленних християн. Завдяки їм і ми знаємо і пам’ятаємо про нього. Він для нас є прикладом стояння в істині навіть тоді, коли ця істина незручна і немодна, коли вона не відповідає «центральній лінії», хто б ту лінію не вів. Ми тепер знаємо,що за це можна поплатитися не лишень комфортом, кар’єрою чи ім’ям. За це можна позбутися голови. Та ми стоїмо і будемо стояти за істину, тому що вона робить нас по-справжньому вільними.

Святий Великий Предтече іХрестителю Спасів Іоанне, моли Бога за нас!

Протоієрей Олександр Клименко