Через сто вісімнадцять років жителі села Коржі почули голос церковних дзвонів і побачили золоті куполи храму.

13 липня 2018 року, коли церква вшановує пам’ять святителя Софронія, єпископа Іркутського в нашому селі здійснили чин освячення накупольних хрестів храму та їх встановлення.

А починалося все майже десять років тому. П’ятого вересня 2008 року було освячено хрест на місці будівництва храму. В основу хреста закладені камінчики, привезені зі Святої Землі. На небі в цей час з’явилися невеликі хмаринки, що згодом з’єдналися у великий хрест, який не зникав до завершення чину освячення і присутні сприйняли це як Боже благословення.

Храм будувався повільно, в декілька етапів. Але на кожному з них Господь посилав і людей і кошти на це. Кожен з православних жителів внесли свою лепту в це будівництво. Багатьох з низ вже немає в живих, але до останнього свого подиху вони вірили, що храм буде. Протягом цих років підтримкою для священиків була церковна десятка.

Цього літа, бригада з чотирьох майстрів, а саме Олексія, Михайла, Миколая та протоієрея Віталія, завершила зводити покрівлю над храмом, місцем особливої присутності Божої та заблищали золоті куполи.

Ми дуже вдячні цим людям, справжнім майстрам своєї справи, істинним православним, щирим і добрим!

Але храм Божий вінчає хрест. І в цей величний день ми зібралися біля нього, щоб молитовно взяти участь у освяченні накупольних хрестів. Десять років тому, біля першого хреста, молилися дванадцять прихожан, а сьогодні – це основна маса селян. І онуки перших зустрічали хлібом та сіллю нашого дорогого владику Антонія.

Чин освячення здійснив митрополит Бориспільський і Броварський Антоній. Людей не розігнав дощ, навіть, справжня злива. Зі сльозами на очах, приклонялися до хрестів, брали благословення у владики.  І ось настав вирішальний момент, хрест возноситься над храмом. У всіх перехопило подих, завмерло серце, і здавалося, що ми летимо разом з хрестом, возносимо його в своєму серці. Начальник бригади Олексій з помічником Віктором встановили і закріпили хрести.

Наостанок, настоятель парафії, протоієрей Миколай Борисюк подякував митрополиту Антонію і подарував букет квітів, виразивши вдячність духовенству та прихожанам за спільну молитву.

Якщо наш хрест іноді буває дуже важким, будемо пам’ятати, що його несе, в першу чергу Спаситель, а пізніше вже ми, люди. Бажаю всім нам, щоб він завжди був для нас знаменням твердої віри, непохитної надії і християнської любові.

Автор – Пархоменко Галина Василівна, прихожанка парафії Преображення Господнього с.Коржі